- закабаляти
- —————————————————————————————закабаля́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
закабаляти — я/ю, я/єш, закаба/лювати, юю, юєш, недок., закабали/ти, лю/, ли/ш, док., перех., рідко. Робити залежним від кого небудь; уярмлювати, закріпощати … Український тлумачний словник
закабалити — див. закабаляти … Український тлумачний словник
закабалятися — я/юся, я/єшся, закаба/люватися, ююся, юєшся, недок., закабали/тися, лю/ся, ли/шся, док., рідко. 1) Потрапляти в ярмо до когось, ставати залежним від кого небудь. 2) тільки недок. Пас. до закабаляти … Український тлумачний словник
кабалити — лю/, ли/ш, недок. Те саме, що закабаляти … Український тлумачний словник
покріпачувати — ую, уєш, недок., покріпа/чити, чу, чиш, док., перех. Робити когось кріпаком; закабаляти … Український тлумачний словник
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови